ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОРИСТАТИ, аю, аєш, док., перех. Застосовувати, вживати що-небудь з користю, користуватися чимсь. — Шістдесят п’ять гектарів іще стоять [не оброблені]. А погода, дивись, яка! Кожну погожу днину використовувати треба (Головко, І, 1957, 486); — О, хитра се штука, той князь! Використати силу чоловіка, виссати його, мов спілу вишню, а кістку кинути геть (Фр., VI, 1951, 61); — Треба гранки відтиснути, а нема чим. Використали гільзу з-під гаубичного снаряда (Шиян, Партиз. край, 1946, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 412.