ВИКРЕ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КРЕСАТИСЯ, ешеться, док. 1. З’являтися від ударяння кресалом або металевим предметом по кременю, каменю, залізу (про іскри, вогонь). * Образно. Кольє моргнуло на Данила Катрича.., посміхнулося димчатим камінчиком, обсипало іскрами, що викрешувалися (Чендей, Поєдинок, 1962, 253).
2. тільки недок. Пас. до викре́шувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 415.