Слово "викроєний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВИ́КРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кроїти. Іноді, залежно від смаку і особливостей фігури, пришивають до ліфа пряму або розширену донизу спідницю, викроєну навкіс (Нар. тв. та етн., 3, 1974, 18); Післязавтра вечір в Літературно-артистичному товаристві, то там будуть читати мій реферат, викроєний з моєї статті про драму новітню (Л. Укр., V, 1956, 377).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 673.