ВИ́МОЧКА, и, ж. 1. с. г. Ділянка посіву, залита водою. Для відведення води з окремих вимочок проводять тимчасові канави або борозни (Колг. Укр., 12, 1956, 38).
2. шкільн., розм. Промокальний папір.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 436.