ВИНОГРА́ДИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до виногра́дина. Правлінці урочисто пощипують від золотавого кетяга по виноградинці, кидають в зубаті, щербаті і вже зовсім беззубі роти (Збан., Переджнив’я, 1960, 363).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 441.