ВИПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Розв’язуючи, розкриваючи пакунок, виймати що-небудь, а також вивантажувати. З малих і великих пачок випаковувала вона цукрові фігурки (Кобр., Вибр., 1954, 71); Бігають [слуги] від мажі до мажі, випаковують і припаси, і начиння всяке (Стар., Облога.., 1961, 22); Випакував [Мендель] усе, що було в мішку (Фр., II, 1950, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 447.