ВИПЛО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПЛОДИТИСЯ, иться, док. Народжуватися, з’являтися на світ. Личинки [яблуневої попелиці] виплоджуються весною з яєць, які зимують на корі молодих гіллячок, біля бруньок (Озелен. колг. села, 1955, 252); А вона така хазяйка, що в її городі в бур’янах зайці виплодились (Н.-Лев., III, 1956, 283); В мурашнику виплодились мурахи з крильцями (Донч., IV, 1957, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 455.