ВИ́ПРОБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́пробувати. Прийнята II з’їздом РСДРП марксистська програма з честю витримала випробування часу (Ком. Укр., 5, 1961, 12).
ВИПРО́БУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випро́бувати. Новий, учора приведений з заводського випробування, паровоз упевнено рушив з своїм непомірним вантажем (Ле, Опов. та нариси, 1950, 140); Був він з науковою експедицією у водах океану, якраз у тих водах, над якими вставали тоді сатанинські гриби атомних випробувань (Гончар, Тронка, 1963, 195).
2. Знегоди, великі труднощі, лихо. Хто живе з народом і для народу, тому не страшні навіть найбільші випробування (Гур., Новели, 1951, 130); У дні найтяжчих випробувань народ наш незмінно зберігав і виявляв у своїх творах непохитну віру в світле майбутнє (Рильський, III, 1956, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 461.