ВИПРОВА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. діал. Вибиратися, виїжджати. Випроваджується хто з містечка, продає меблі, то тоді вона вже щось і для хати купить (Кобр., Вибр., 1954, 71); Заявила мені [мати] категорично.., що з днем, у котрім введу я Обринську як свою жінку в дім, вона випроваджується від мене до Дори (Коб., III, 1956, 263).
2. Пас. до випрова́джувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 461.