ВИ́РОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. виро́джуватися. Ідейне виродження мистецтва імперіалістичної буржуазії, деструкція його форми є безпосереднім наслідком і виразом прогресуючого загнивання культури капіталізму (Ком. Укр., 5, 1960, 64); Тополя пірамідальна розмножується у нас весь час вегетативно-стебловими живцями, що й призвело її до виродження (Наука.., 4, 1961, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 474.