ВИ́СКОКОМ, присл. Підскакуючи, підстрибуючи; вистрибом. [Ганна:] Чи ти, старий, помічаєш, що це з нашою Ольгою: в поле то вискоком іде, а як вернеться з поля, то сумує знову? (Кроп.,V, 1959, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 487.