ВИСПІ́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СПІВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Виливати, передавати свої почуття в пісні, співові. — Мені було так тяжко на душі… я мусила виспіватися! (Коб., II, 1956, 111).
2. Удосконалювати майстерність співу тренуванням.
3. тільки док. Довго співаючи, втратити голос, здатність співати.
4. тільки недок. Пас. до виспі́вувати 2, 8. Отак узяв би її [скрипку].., пригорнув би й запитав: — Якими піснями виспівується радість? (Ле, Міжгір’я, 1953, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 498.