ВИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Сунучи, соваючи, переміщати що-небудь наперед, на видне місце. Вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге щуплаття (Коцюб., II, 1955, 30); Панас Голуб висував на середину хати стола (Кучер, Пов. і опов., 1949, 268); // Витягати, виставляти що-небудь зсередини назовні. Він розкидав усі речі, шпурляв чемодани, висував шухляди (Смолич, II, 1958, 29); Мати висунула з печі макітру вареників (Н.-Лев., III, 1956, 48); // Робити рух вперед якою-небудь частиною тіла, виставляти її. Висунувши малинового язика, він [собака] часто дихав (Шиян, Гроза.., 1956, 407); Під шкурами на помості ще щось заворушилось, і звідти висунула спочатку голову, а потім вилізла дівчина (Скл., Святослав, 1959, 9).
2. перен. Пропонувати чию-небудь кандидатуру для виконання якогось завдання, на вищу посаду, на важливішу роботу. Почали висувати кандидатів у президію (Іщук, Вербівчани, 1961, 123); Ляпшея висунули на посаду помічника завідуючого шахтою (Гур., Життя.., 1954, 30); — Пропоную: на голову сільради висунути Матвія (Мик., II, 1957, 354).
3. перен. Ставити на передній план. Боротьба йде уперта, завзята, кожен день висуває якісь нові чинники на історичну арену (Коцюб., III, 1956, 283); Сучасна техніка і наука висувають задачі з багатьма мільярдами операцій (Наука.., 12, 1957, 10); // Пропонувати що-небудь, подавати якусь думку. Багато десятиліть тому видатні вчені неодноразово висували ідеї спорудження гідроелектростанцій на великих ріках Росії (Вітч., 5, 1956, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 505.