ВИТОВКМА́ЧУВАТИ і ВИТОВМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОВКМАЧИТИ і ВИ́ТОВМАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що витлума́чувати. Монтаг.. виробив з пальців обох рук таку постать, що на білій стіні вийшов старий німець, — як витовмачив він (Н.-Лев., III, 1956, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 513.