ВИТО́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ТОПИТИСЯ, иться, док. 1. Закінчувати топитися (про піч, грубу і т. ін.). Піч витопилась (Сл. Гр.); // безос. У печі витопилось (Сл. Гр.).
2. Виділятися з нагрітого сала, вощини і т. ін. (про жир, віск).
3. Виділятися з розжареної руди (про метал).
4. тільки недок. Пас. до вито́плювати 1 2, 3.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 515.