ВИТРА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ТРАЛИТИ, лю, лиш, док., перех., мор. Виловлювати що-небудь тралом. Витралили [матроси] лише одну маленьку рибку (Трубл., І, 1955, 219); Протягом двох днів "Пильний" витралив і розстріляв чотири міни (Ткач, Моряки, 1948, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 516.