ВИХЛОПНИ́Й, а́, е́, техн. Який служить для виходу відпрацьованих газів з циліндрів двигунів внутрішнього згоряння. Екіпаж почав закривати люки, жалюзі, підіймати вгору вихлопні труби (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 650); // Який виходить при вихлопах. Вихлопні гази двигунів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 528.