ВИХО́ВЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВЗНУТИСЯ, нуся, нешся, док., діал. Вислизати. Огонь розгоряється. Зразу він немов боязко виховзується з-поміж вугля синявими язичками (Фр., IV, 1950, 188); Зелено-золотиста ящірочка виховзнулася безшелесно з-під каміння (Коб., І, 1956, 238); Рівно з дзвінком Мігалаке виховзнувся із класу (Вільде, Б’є восьма, 1945, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 529.