ВИ́ЧОВГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Часто ходячи по чому-небудь або беручись руками за щось, витерти, зробити гладким. — Дмитре! — штовхнув у бік Чумака Голобля. — Глянь, як східці вичовгали (Збан., Переджнив’я, 1955, 9).
2. Зробити витертим або забрудненим, часто торкаючи, тручи об що-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 539.