ВИШИКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШИКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Ставити, розміщати кого-, що-небудь в ряд, шеренгу або рядами, шеренгами. В два ряди вишиковували солдатів (Ів., Таємниця, 1959, 213); Сержант Михайло Гайворон вишикував своє відділення (Собко, Кавказ, 1946, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 541.