ВИШНІ́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до вишні́вка. — Та сядьте-бо, щоб старости сідали; та ще вишнівочки! (Свидн., Люборацькі, 1955, 42); [Стеха:] Приходь, приходь.. Я тобі й вареничків приховаю.. І вишнівочки вточу (Сам., II, 1958, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 543.