ВИШУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док. 1. Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися — Не плач., мамо, — каже старший син. — Як хазяїн вишукається, я знов служитиму (Вовчок, І, 1955, 301); [Савка:] А ти не цвірінчи там, вилупок! Розумна яка вишукалася! (Вас., III, 1960, 73).
2. тільки недок. Пас. до вишу́кувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 545.