ВИ́ШУМУВАТИСЯ, ується, док., розм. Закінчити шумувати, бродити; перебродити (про вино і т. ін.). Молодість — те саме, що молоде вино: не дай йому вишумуватися, заткни всі отвори й шпарини — воно зірве бочку, наробить лиха (Кол., Терен.., 1959, 358); * Образно. В першому разі ми могли б радити д. Філянському не спішити з виданням другого тому, аж поки його муза не вишумується (Коцюб., III, 1956, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 545.