ВНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВНИ́КНУТИ, ну, неш, док., у що. Старатися, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися. Партійним і радянським керівникам необхідно глибше вникати в роботу колгоспів (Рад. Укр., 8.III 1949, 1); — Навряд чи зможемо ми вам порадити щось, не вникнувши в суть справи (Шовк., Інженери, 1956, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 709.