ВОГНЕМЕ́Т, а, ч. Зброя для викидання запаленої горючої рідини на ворога. Видніються змащені стволи мінометів і вогнеметів (Кучер, Чорноморці, 1956, 471).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 714.