ВОГНЯ́НО-ЧЕРВО́НИЙ, а, е. Червоний з відтінком полум’я; червоний, як вогонь. В голові замигтіли вогняно-червоні блискавки, і я без пам’яті звалився в холодну снігову постіль (Збан., Ліс. красуня, 1955, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 715.