ВОДОЗБІ́Р, бо́ру, ч. 1. Збирання, нагромадження води.
2. Горизонтальна споруда або природне водоймище, де збирається вода. — Рідина, яку ви бачите в водозборах, польових водогонах та в цих рівчаках, не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Смолич, І, 1958, 69); Протяжність її (річки Сквирки] становить 33 кілометри, а загальна площа водозбору — 15 900 гектарів (Колг. Укр., 2, 1961, 37); Бетонований водозбір.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 720.