ВОДЯ́ВИЙ, а, е. 1. Який містить у собі забагато води; водянистий. Виноград був чудовий на смак, але водявий (Тулуб, Людолови, І, 1957, 289).
2. перен. Який не має певного кольору; безбарвний. Злобний погляд [Анатолія] ще раз прошив водяві.. очі (Кач., II, 1958, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 722.