ВОЛО́ВНИК, а, ч. Те саме, що воло́вня. Підпал воловника обурив не тільки актив, але й переважну більшість колгоспників (Крот., Сини.., 1948, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 727.