ВОЛО́ШИН, а, ч., заст. Волох. А я собі волошин хороший, А я собі коваля напросив, Аби мені чобітки підкував (Федьк., І, 1960, 291).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 734.