ВОРОНЕНЯ́, я́ти, с. Пташеня ворони або ворона. І треба ж, що на сюю пору Пило біля ставка дурне Вороненя (Греб., І, 1957, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 740.