ВОРО́ЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм., рідко. Те саме, що переверта́тися 1. Горщок сей черепком накрила, Поставила його на жар.. Запарилось, заклекотіло, Ворочалося зверху вниз (Котл., І, 1952, 155); Старий Кравчина прислухався до вітру, не в силі заснути. Ворочався на полу з правого боку на лівий бік (Цюпа, Назустріч.., 1958, 393).
ВОРОЧА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Повертатися назад. — Ой, їдь та їдь, мій миленький, Та не забавляйся, На конику вороненькім Назад ворочайся! (Укр.. думи.., 1955, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 742.