ВОСЬМУ́ШКА, и, ж., розм., заст. 1. Восьма частина фунта. — У нашому клубі слухали ми старого більшовика, оповідав він, як у громадянську війну робочі без хліба були, по восьмушці одержували (Хижняк, Невгамовна, 1961, 69); // Восьма частина кварти. Образились на земляка Сердюки. Сиділи уже понадимавшись, як сичі, над своїми восьмушками (Гончар, Таврія.., 1957, 214).
2. Восьма частина певної площі (аркуша паперу, землі і т. ін.). Ось вона колоситься, та нивка-восьмушка (Мал., Звенигора, 1959, 348).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 745.