ВСЕРЙО́З (УСЕРЙО́З), присл., розм. Навсправжки, не на жарт. Пані Олімпія іноді всерйоз лякається (Фр., VII, 1951, 17); [Мордовець:] Це новорічні жарти, а я ж узяв їх усерйоз (Тич., І, 1957, 302); // Серйозно, грунтовно, по-діловому. Всерйоз укріплявсь [ворог] на Дніпрі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 308).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 765.