ВСО́ТУВАТИСЯ (УСО́ТУВАТИСЯ), ується, недок., ВСОТА́ТИСЯ (УСОТА́ТИСЯ), а́ється, док. Просочуючись, проникати в середину чого-небудь; всякати. Осінь шуміла нічними, дощами, а вдень ці дощі всотувались у землю (Скл., Хазяїни, 1948, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 768.