ВСТУПНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до вступ 1. Там, у консерваторії в Відні, вона ще має зложити вступний іспит (Коб., III, 1956, 307); Вступні внески беруться при вступі в кандидати в члени партії у розмірі двох процентів місячного заробітку (Статут КПРС, 1961, 29).
2. Який є передмовою, вступом до чого-небудь. Року 1895 він [І. Франко] блискуче прочитав у Львівському університеті вступну лекцію на тему "Наймичка" Тараса Шевченка (Коцюб., III, 1956, 35); Вступним словом збори відкриває поет П. Г. Тичина (Літ. газ., 6.IX 1960, 1).
◊ Вступни́й примі́рник, заст. — сигнальний примірник. Як вийшов вступний примірник, то я його заслав Вам у Катеринодар (Мирний, V, 1955, 421).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 770.