ВСЮ́ДИ (УСЮ́ДИ), присл. У кожному місці; повсюдно, скрізь. Перебендя старий, сліпий, — Хто його не знає? — Він усюди вештається Та на кобзі грає (Шевч., І, 1951, 25); Розкладено вогнище, пахне чабанською кашею, всюди людно, шумливо (Гончар, Таврія.., 1957, 304).
З усі́х усю́д (усю́дів) — з усіх місць, боків; звідусіль. — А степ укрився пішими й кінними, що йшли з усіх усюд на свято (Ле, Міжгір’я, 1953, 265); По всіх усю́дах — у всіх місцях; скрізь. — Пропаща справа! Тепер Борух, як сорока на хвості, рознесе по всіх усюдах про весілля! (Н.-Лев., І, 1956, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 771.