ВТЛУМА́ЧУВАТИ (УТЛУМА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТЛУМА́ЧИТИ (УТЛУМА́ЧИТИ), чу, чиш, док., перех., кому. Роз’яснюючи або неодноразово повторюючи, домагатися правильного розуміння чи засвоєння чого-небудь. — Ти мене зрозумій. Я мушу їхати. Війна скінчилася, і я повинен взятися за свої справи, — втлумачував своє Перчин (Рибак, Час.., 1960, 15); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Шовк., Інженери, 1956. 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 774.