ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Вовчок, І, 1955, 288); Стрічка вузенька, випрасувана (Кучер, Чорноморці, 1956, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 783.