ВУЛЬГА́РНО. Присл. до вульга́рний 1, 2. — Як угляджу я сахарню [цукроварню], то неначе п’яниця вглядить корчму, — сказала Балабушиха трохи вульгарно (Н.-Лев., III, 1956, 249); А вже коли йшли вулицею, то тут Славко зовсім розійшовся. Жартував він якось вульгарно (Кол., Терен.., 1959, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 787.