ВІДБУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., фам. Збудувати що-небудь велике. На руїнах прадідівських палаців одбухав [Шамрай] будиночок на вісім кімнат (Тют., Вир, 1964, 414).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 560.