ВІДГОВІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., заст. Висповідатися та причаститися після тривалого посту й відвідування церковної служби. Лекерія Петрівна Висока й собі пристала до їх, щоб одговіться в Києві в .. монастирі й поскидать з своєї душі усякі гріхи та провини (Н.-Лев., І, 1956, 573); [Денис:] Ніби не мали часу за піст відговітись? (Кроп., II, 1958, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 570.