ВІДГРИМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Гучно відповісти, зауважити. — Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте? — Жартую? — одгримнув Охрім… — А ти, єретичний сину, позавчора не втік? (Вовчок, VI, 1956, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 572.