ВІДДЗЕРКА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віддзерка́лити. Нічного вітру тихий подих, і ясні зорі угорі, і віддзеркалені у водах на узбережжі ліхтарі (Забіла, Промені, 1951,11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 579.