ВІДДРА́ЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ВІДДРА́ЇТИ, а́ю, а́єш, док., перех.,мор. Відкривати що-пебудь щільно, наглухо зачинене (люк, двері каюти тощо). Хтозна, чи можна віддраювати хоча один з них [люків]? Коли за люком вода, то вона враз заповнить і це приміщення і декомпресаційну камеру (Трубл., II, 1955, 501).
ВІДДРА́ЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ВІДДРА́ЇТИ, а́ю, а́єш, док., перех., мор. Старанно вимивати, вичищати. Віддраювати палубу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 581.