ВІДДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., перех. 1. Стискаючи що-небудь, виціджувати рідину. Віддушувати сир (Сл. Гр.).
2. Натисканням завдавати болю; ушкоджувати. Віддушувати пальці.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 582.