Слово "відкритий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВІДКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відкри́ти. Цілу ніч двері одкриті на балкон, цілу ніч свіже повітря (Коцюб., III, 1956, 328); Широка дорога.. Відкрита для сміливих скрізь (Мур., Піонер, слово, 1951, 42); Він [Артамонов] дивився вперед широко відкритими очима (Дмит., Розлука, 1957, 289); Ми [поляки] збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно відкритий вами (Гонч., Вибр., 1959, 324); Важлива роль у заснуванні перших газет і журналів на Україні належить Харківському університету, відкритому в 1805 р. (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 25).

2. прикм. Незачинений. Я тепер перебрався у другий №, кращий, де сплю при одкритих дверях, щоб було більше повітря (Коцюб., III, 1956, 327).

Відкри́тий склад, лінгв. — склад, що закінчується на голосний звук. Відкритий склад — склад, що закінчується на складотворний звук.. Наприклад, у слові "вода" обидва склади відкриті (Сл. лінгв. терм., 1957, 26).

3. прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. Світлиця з матового шкла, з одкритою стелею, так, що видко багато неба (Л. Укр., II, 1951, 191); У відкритому купе плацкартного вагона було, крім Арсена, ще три пасажири (Дмит., Розлука, 1957, 80).

Відкри́та естра́да (сце́на тощо) естрада (сцена), розташована просто неба. В двадцяти павільйонах і на відкритих площадках [майданчиках виставки] експонується близько тисячі машин і верстатів (Наука.., 7, 1956, 2); Під відкри́тим не́бом, рідко — те саме, що Про́сто не́ба (див. про́сто); надворі. Сьогодні знов тепло,.. і я.. сиджу все-таки на своєму балконі під одкритим небом і пишу тобі листа (Л. Укр., V, 1956, 389).

4. прикм. Який можна бачити без перешкоди; доступний зорові. Тут, у відкритім південнім степу, збиралася восени сила-силенна птахів (Гончар, Дорога.., 1953, 3); // Нічим не захищений, доступний для нападу (про позицію, фланги тощо). [Сергій:] Знаєш, хто батько у нашій сім’ї?.. Командир гармати Чекаленко.. Король на відкритій позиції, а оповідав — помреш зі сміху (Корн., II, 1955, 27).

Відкри́те мо́ре: а) частина моря, дуже віддалена від берегів. Найбільше буває водоростей у прибережних водах, але в значних кількостях вони зустрічаються і у відкритих морях (Наука.., 1, 1960, 24); б) нейтральна ділянка моря, якою мають право користуватися всі держави.

5. прикм. Доступний для всіх бажаючих. Відкриті партійні збори.. закінчувались (Кучер, Чорноморці, 1956, 49).

6. прикм. Нічим не прикритий; не заслонений, голий. Тільки Ліда витягла довгу одкриту шию і прихильно схилилась в бік дядька (Коцюб., II, 1955, 387); Відкриту голову я низько нахилю, вклонюсь весні, цвітінню молодому (Гонч., Вибр., 1959, 50).

Відкри́те чоло́ — високе, круте чоло. Русявий, з відкритим чолом і синіми очима, широкоплечий та дужий і завжди веселий Олексій був справжній красень (Мас., Життя.., 1960, 110).

7. прикм. Прямий, відвертий, щирий (про вдачу, погляд і т. ін. або людину з такою вдачею). — Він чоловік щирий, одкритий, лепетливий, і не потаїться з думками (Н.-Лев., IV, 1956, 128); Його відкрите обличчя світилося радістю (Вол., Озеро.., 1959, 133).

8. прикм. Неприхований, нетаємний; явний. ..в інтересах відкритої і широкої класової боротьби необхідним є розвиток строгої партійності (Ленін, 10, 1949, 55); // Відвертий, безпосередній. Відкритого багнетного бою вони [румуни] не витримували і бігли врозтіч (Кучер, Чорноморці, 1956, 130).

Відкри́те голосува́ння — голосування підніманням рук. Вибирати делегатів на профконференцію відкритим голосуванням.

9. прикм., спец. Не підземний, зовнішній; наземний. Добування каменю відкритим способом має істотні переваги порівняно з підземними розробками (Компл. використ. вапняків.., 1957, 26); Значно зріс видобуток руди відкритим способом (Рад. Укр., 18.I 1959, 2).

10. прикм., мед. Не внутрішній, помітний зовні. Відкритий перелом.

Відкри́та ра́на — рана, що не загоюється.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 597.