ВІДЛЕ́ЖУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відле́жувати 1.
2. спец. Довгочасне лежання чого-небудь для набуття певних якостей. Перед обробкою тресту підсушували на сонці, а потім клали на відлежування в холодне, сухе приміщення (Колг. Укр., 7, 1957, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 599.