ВІДПАДІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відпа́сти. Фонетична риса, що в наш час виразно зближує між собою українську мову саме з білоруською, — відпадіння початкового ненаголошеного і на початку слова: голка: рос. иголка (Пит. походж. укр. мови, 1956, 158); Перед загрозою можливого відпадіння автономних республік від Співтовариства французькі імперіалісти визнали за краще протягом другої половини 1960 р. надати "незалежність" всім автономним республікам (Рад. право, 6, 1960, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 616.