ВІДПИ́РХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПИ́РХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Пирхаючи, прочищати ніс, рот, горло. Клацають умивальники, дзюрчить вода, відпирхуються червоноармійці (Збан., Сеспель, 1961, 211); Мокрі як хлющ, ледве живі, люди одпирхувалися, стріпувались (Кучер, Голод, 1961, 262); Відпирхавшись,.. опричники знов накидались на хлопців (Гончар, Таврія, 1952, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 618.